Видавництво: Віхола

«Я воліла б, щоб не довелося писати цю книжку, щоб не було теми для неї, щоб брат був живий, а не щоб мою книжку надрукували…»
Цими словами Олеся Хромейчук починає свою історію, книжку, яка не мала би бути написана, історію смерті солдата, розказану його сестрою. Це дуже особиста оповідь, та водночас це історія десятків тисяч українських родин, історія втрат та їх проживання.
Володимир Павлів, брат Олесі, – воїн, який загинув на фронті в березні 2017-го, за кілька років до початку повномасштабного вторгнення. «Це європейська війна, яка просто почалася на сході України» – такими словами свій вибір повернутися на передову Олесі пояснював Володимир. Невдовзі він загинув.

«Доброго дня. Я з військової частини, де служить ваш брат»… Смерть. Заперечення. Гнів. Депресія. Прийняття. Жодна історія не може повернути близьких, але інколи чужа історія може допомогти зрозуміти та пережити втрату. У нашій країні триває війна, щодня гинуть люди – захисники та захисниці, кохані, батьки, діти, брати й сестри. І все, що ми можемо, – лише навчитися жити із цією втратою. Своєю історією в цій книжці ділиться історикиня Олеся Хромейчук.

Олеся Хромейчук – історикиня, директорка Українського інституту в Лондоні.

Видавництво: Видавництво Анетти Антоненко

В цьому виданні зібрано краще з прозової спадщини класика грузинської літератури Акакія Церетелі (1840—1915) — біографічна повість «Пережите» та історична «Баші-ачукі», вибрані статті про літературу, театр та інше.

Передмова та коментарі Рауля Чілачави.

Видавництво: Нора-Друк

Поки нашого цвіту по всьому світу – Неньку заполонили мігранти. Сергій Ткачук бореться з нелегалами вдома, а тим часом його батьки працюють на заробітках за кордоном. Батько припускається помилки за помилкою, розвалюючи сім'ю. Мати намагається на відстані зберегти свою родину. «Понаїхали» відстежує долі чотирьох Ткачуків: Юрія, Ольги та двох їхніх таких різних синів – Сергія й Володі. Невелика за обсягом книга охоплює понад десятиліття. Дія відбувається у вигаданому місті Білий Сад, а також у країнах, де доводиться працювати Ткачукам.

Видавництво: Нора-Друк

Головний герой роману – молодий журналіст Антон Ципердюк, який живе у світі, поділеному на багаті безпечні “зелені зони” й бідні незахищені “червоні”. Випадково вчинивши злочин, Антон вимушений тікати на територію червоної зони, якої боїться й уявлення про яку має лише зі ЗМІ. Налаштований на найгірше, він саме в цьому середовищі людей, які мають репутацію лузерів, знаходить найкращих друзів і кохану.

Дія роману відбувається в Києві недалекого майбутнього, проте більшість описаних речей характерні для сучасної України. У книзі ці проблеми доведені до нового рівня: погані дороги стають дедалі гіршими, будинки перетворюються на багатоповерхові слами, власники крутих електронних гаджетів стикаються з браком чистої води. Антон із новими друзями бореться проти забудовників, що виселяють людей із домівок під приводом “розвитку” міста. Він стикається з тортурами в так званих правоохоронних органах. Людей ділять на перший і другий сорт, і між ними виростає стіна, котру охороняють озброєні найманці. Усе це – в суспільстві, що називає себе демократичним.

“Червона зона” – гостросюжетний роман, в якому автор використовує власний досвід виживання та соціальної боротьби.

Видавництво: Віхола

Секс, наркотики, рок-н-рол? Студентські будні майбутніх лікарів трохи інші. Анатомія, неорганічна хімія, перерви на сон. І ні, далі легше не буде. Далі на них чекатимуть лікарні та пацієнти. А ще колеги, які не в змозі прочитати банальну інструкцію до пристрою, родичі, для яких реанімація видається мало не вбивством, і бюрократія, багато бюрократії. Та будуть і ті, хто готовий підставити плече на чергуванні, ті, хто вчасно поділиться новим досвідом, як і ті, хто помітить лікаря та його зусилля.

Книжка Івана Черненка — це книжка про медицину та будні медиків, про той шлях, що долає кожен мрійник, аби стати лікарем. Про помилки, безлад і пацієнтів. Про життя та смерть, про кожного з нас.

Зрештою, це просто історія лікаря з Богом забутої районної лікарні десь у Макондо.

Іван Черненко — лікар-анестезіолог. Мріяв стати вченим, винаходити ліки від усіх хвороб та щоб його ім’ям назвали якусь вулицю з дірявим асфальтом. Натомість обрав професію лікаря і тепер щодня не лише рятує життя, а й намагається доносити до людей основи доказової медицини.

ВІДГУК ПРО КНИЖКУ

Як будь-який нормальний егоїст, я хочу безкоштовної медицини. А ще доктора Хауса. Точніше, численних докторів Хаусів. У кожному кабінеті. В будь-який час дня і ночі. При цьому, авжеж, вони мають бути ще й терплячі, уважні, усміхнені та самовіддані.

Власне, книжка якраз про те, чому так не буває. У всякому разі, у тій країні, де нам з автором довелося народитися. Про те маленьке персональне пекло, через яке проходить молодий ідеаліст, який обрав професію лікаря.

Легка, весела з перших абзаців, сповнена молодої відчайдушності, вона дорослішає на очах разом з автором. І ти, проходячи з ним усі етапи від вступних іспитів до першої смерті пацієнта, не встигаєш до ладу зрозуміти, як це все сталося. Коли ти вляпався в реальність, що не має нічого спільного з власними фантазіями на тему «Терміново вертоліт, ми його втрачаємо»?

Я проковтнула текст за кілька днів. Точніше, ночей, бо вдень не могла відволіктися від власних справ, а читати шматочками не могла — книжка затягує і не відпускає. І якщо першої ночі я затискала собі рот, аби не розбудити домашніх реготом, то останньої намагалася схлипувати тихіше, щоб нікому не заважати.

Леся Литвинова,

волонтерка, голова благодійного фонду «Свої»

Видавництво: Видавництво Анетти Антоненко

У п’єсі «Ковзанка» всупереч тому, що герої можуть жити просто й легко, вони дошукуються вимріяного, ілюзорного щастя. У гонитві за ним люди ладні піти на все і навіть ступити на ковзьку стежку. Та попри всі спроби це щастя лише нетривка, мерехтлива примара, як лід на ковзанці. Чи збагнуть це герої п’єси?

Подібну тему автор заторкує і в п’єсі «Звільніть золоте лоша». За марудними буднями й заклопотаністю герої просто не помічають, що бажана мить радості зовсім близько. Та щойно в неї вже можна сягнути, свідомість затуманюється, а розум прагне буденності, бо стерпіти таке щастя неможливо.

Видавництво: Видавництво Анетти Антоненко

Антон Чехов народився у місті Таганрог, що здавна зазнав театральної слави. Одначе гімназисти для відвідин театру мали допитатися дозволу в керівництва гімназії. Тому майбутній письменник із товаришами, нехтуючи порядками й правилами закладу освіти, перебирався в чужу одіж, накладав собі причіпну бороду, зодягав чорні окуляри, гримувався й завбачливо прослизав до театру задовго до початку спектаклю, аби причаїтися на гальорці. Подібні атракції зумовили організацію домашніх вистав, розпорядником яких був 14-літній Антон. Згодом пристрасть до драматургії письменник реалізував у ряді різноманітних п’єсок і п’єс. Найзначущішими серед яких є «Чайка», «Три сестри» і «Вишневий сад».

У комедії «Чайка» йдеться про ілюзію творчої самореалізації, яка — попри все — не стає запорукою щасливого життя. П’єса «Три сестри» — це драма бездіяльності, де кожен лише очікує на початок життя, утім аж ніяк не намагається жити чи, принаймні, братися робити для цього бодай щось. А комедія «Вишневий сад», мов вінець творіння, що підсумовує наслідки привільного існування, за мішурою і легкістю якого криється страх відповідальності за власне життя й небажання і неспроможність зробити вибір.

Феномен творчості Антона Чехова вже понад століття викликає дискусії, буває ліками для зболених душ і розумів, які прагнуть видужати, проте й нині лишається вкрай актуальним і не завжди збагненним найгострішим умам.

Видавництво: Видавництво Анетти Антоненко

Спільне видання з видавництвом «Ніка-Центр».

У політичній історії України ХХ століття Петру Шелесту належить особливе місце. Пройшовши нелегкий життєвий шлях, він у 1963 році став першим секретарем ЦК Компартії України. Підтримував М. Хрущова і його політичну лінію, однак опинився серед тих, хто привів до влади Л. Брежнєва.

Виступав проти «празької весни» 1968 року і в той же час блокував тотальне придушення інакомислення в Україні. Визнавав сталінський авторитет і водночас вимагав, щоб московське керівництво дотримувалось офіційно декларованих принципів у відносинах центру і тодішніх союзних республік. Був проти демонтажу СРСР і разом з тим сприяв зміцненню українських національних традицій, шанобливого ставлення до минулого України.

У чому ж секрет такої двоїстості Петра Шелеста? Хто і як створив йому імідж «надмірного» українського патріота і навіть «націоналіста»? Як склалася його доля після того, як його відправили на «підвищення» до Москви, а потім піддали політико-ідеологічному остракізмові?

На ці та інші питання прагне знайти відповіді автор цієї книжки, написаної з використанням унікальних і недоступних раніше архівних джерел.

Видавництво: Видавництво Анетти Антоненко

Не все стандартно із цим хлопцем, хоч у його прізвиську є слово «Нормальний». Архітектор за фахом, однак працює дизайнером у громадській організації. Він наполегливо вибудовує свій внутрішній світ, що разюче змінився після Майдану, тоді ж головний герой цієї книжки став україномовним. Закоханість і невзаємність, революція, війна й побутові халепи — в усіх цих штормах важко дошукатися сенсу. Іноді то ще важче, ніж зобразити «реалістичного дракона, який усміхається зі спини». Але він хлопець упертий. Може, одного дня йому відкриється, як залишатися живим у світі, який важко назвати нормальним...

Може, колись саме йому відкриється фундаментальна закономірність про те, як влаштований світ...

Авторство: Vichola

Вовки вірні одне одному все життя, ведмідь на смак, як людина, і Поліссям десь бродить чупакабра. Такої історії ви можете почути скрізь, та, як це завжди трапляється і сенсаціями, вони не не не нічого не сѿ.

Зоологія Марія Чи справді ведмедицюють народ уві сні? Чому панди з Тайваню регулярно мандують до Китаю і як порахувати вовченят, навіть не бачачи їх? Хто з хижаків справжній король сексу й чому гієни агресують щодо своїх же молодих самців?

Авторка розповість і про легендарних левів-людожерів, і про те, що робити, коли вам назустріч вийшов вовк чи ведмідь (маленький спойлер: краще віддати йому відерце з ягодами й не намагатися забрати використану здобич). Як каже сама зоологія, ця книжка не про тварIN, вона - про любов до них, про вміння розуміти їх і жити пору.

Марина Шквиря — зоолог, фахівець з екології та поведінки великих хижих тварин, кандидат біолог.
Керує розвитком наукових досліджень у Київському зоологічному парку загальнодержавного значення, співзасновниця реабілітаційного центру для ведмедів «Біла скеля».

Видавництво: Віхола

Роман «Жанна батальйонерка» розкриває не надто висвітлену в українській літературі тему Першої світової війни та участі в ній українців. У ньому відображено історичну ситуацію: у 1917 році російський уряд вирішив використати жінок на фронті, сформувавши так звані жіночі «батальйони смерті». Герой роману Шкурупія — київський студент Стефан Бойко, який не піддається пропагандистській імперській істерії, і його кохана Жанна — ідеальна мішень для пропаганди. Роман насичений антиколоніальними темами та мріями про історичний підйом України, передчуттями, що наближається поява УНР.

Про серію «Неканонічний канон»

Міркуючи про канон української літератури, в пам’яті спливають лише кілька прізвищ зі шкільної програми — Шевченко, Франко, Нечуй-Левицький. Хоча насправді цей перелік значно більший та різноманітніший.

Перед вами серія «Неканонічний канон», за допомогою якої ми хочемо поговорити про всіх тих, кого ми не знали, чиї тексти ми читали, не розуміючи контексту тогочасної реальності. Перед вами серія, покликана перевідкрити знайомих незнайомців. У ній ви знайдете цілий спектр українських авторів та їхніх творів — від Підмогильного і Багряного до Хвильового та Йогансена, від вишуканого інтелектуального роману до динамічного пригодницького, від новаторської урбаністичної прози до психологічних текстів.

Кожен текст супроводжується ключами для прочитання від українських літературознавців. Вони розкажуть, на що варто звернути увагу, і допоможуть подивитися на тексти українських класиків по-новому.

Видавництво: Видавництво Анетти Антоненко

Ерік-Емманюель Шмітт — сучасний французько-бельгійський письменник і драматург, філософ і сценарист, творчість якого перекладена понад 40 мовами. Його п’єси, романи та новели завоювали найпрестижніші мистецькі нагороди, а книжки, вистави та фільми — всесвітню славу та любов публіки різних культур і континентів.

У своїх творах Шмітт сміливо ставить найдражливіші філософські, релігійні питання, легко й витончено; якщо вірити критикам і журналістам, він — «Дідро ХХІ століття — серйозний інтелектуал, який, утім, ставиться до себе несерйозно», тобто з гумором і самоіронією. Письменник, що долає табу — межу людського мислення і розуміння, аби постійно знаходити нові сенси та цінності завдяки мистецтву літератури, театру і кіно.

У цій автобіографічній історії у ролі головного героя автор шукає розгадку генія Шопена та музики. Верленівський маніфест «Найперше — музика у слові!» набуває нового значення завдяки багаторічній школі гри на фортепіано та появі у житті автора ексцентричної жінки. Вона допомагає йому зрозуміти не лише музичне мистецтво, але нове мистецтво жити й творити-писати себе і світи. Молодий філософ у пошуках правдивого і справжнього в музиці потрапляє у великий світ літератури, десятиліттями відточує свій талант, аби осягнути словами те, для чого слів ще не існує...

Для широкого кола читачів, а також усіх, хто прагне навчитися грати й писати.

Видавництво: Видавництво Анетти Антоненко

Ерік-Емманюель Шмітт — сучасний франко-бельгійський письменник, драматург, філософ. Як письменник став відомим 1991 року після публікації першої п’єси «Ніч у Валоні». Та світову славу йому приніс сценарій «Відвідувач» (1993), за який автора нагородили багатьма літературними і театральними преміями.

За сюжетом п’єси «Тектоніка почуттів», успішна жінка, депутат Національної асамблеї Діана, кохає вродливого жуїра Рішара. Їхні стосунки доволі сучасні, вони не поспішають зі шлюбом. Однак їй постійно здається, що його почуття згасають, що вони вже не такі, як колись... Діану зсередини руйнує люта підозра, тож вона вирішує випробувати Рішара. Жінка наймає двох повій: одна грає інтелігентну незайманицю, друга — її матір. Гра має успіх: жуїр закохується в дівча. І все ж це кохання не таке, як до Діани...

Як пише газета «La Libre Belgique», «основне враження від виставит— незворушна врода перед лицем любовного запалу. Ми ніби спостерігаємо за виверженням вулкана в уповільненому русі. Після перегляду із зали виходиш із відчуттям повноти, примирення з собою і тими, кого любиш».

Видавництво: Видавництво Анетти Антоненко

Драми відомого хорватського письменника Слободана Шнайдера «Шкіра Змії», «Інес & Деніз», «Єрусалим-99» об’єднує тема війни, яка набуває у цих творах універсального звучання. Для його героїнь війна не закінчується з останнім пострілом, а триває раною в серці. Для його героїв війна не закінчується ніколи, адже вони мешкають у Боснії, яка є для автора не тільки країною, а й метафорою. Щоб розповісти про вічну трагедію людини, Слободан Шнайдер звертається до святих книг і фольклорних джерел, культурологічних розвідок і документальних свідчень, переплавляючи їх у високоемоційний художній текст. У його історіях споконвічне, архетипне переплітається з упізнавано сучасним, а «вчора» і «завтра» людства віддзеркалюються у сьогоденні. Твори хорватського драматурга успішно ставляться в театрах Європи та світу.

Видавництво: Віхола

Готика, бароко, класицизм. Ренесанс і еклектика. Війни, пожежі, революції та реформація. Самого лише погляду на архітектуру міста достатньо, щоб зрозуміти, як воно формувалося та які епохи на нього впливали. Якщо, звісно, знати з якого боку на це поглянути.

У чому особливість собору Святого Петра і яких помилок припустилися шестеро архітекторів, які над ним працювали? Що таке фронтон і доричний ордер? Чому танцюючий будинок у Празі жахливий, як пов'язані готика та хрестові походи й по що треба їхати до Львова, якщо немає змоги відвідати Флоренцію?

Ця книжка про те, як навчитися «читати» місто та відчувати його архітектуру, звертати увагу на ті деталі, які досі були непоміченими. Урбаніст та архітектор Юліан Чаплінський не лише пояснює, як відрізнити бароко від ренесансу, що таке маньєризм і де почалася готика, а ще й майстерно вплітає в цю оповідь політику, мистецтво й літературу. Він говорить про Пінзеля, Караваджо та Мікеланджело, розповідає, як після великої пожежі змінилася архітектура Лондона та чому в Парижі така характерна забудова. А ще розповідає про будинки відомих архітекторів і про те, з якого боку Рейну краще фотографувати Кельнський собор.

Юліан Чаплінський — архітектор та урбаніст, автор YouTube-каналу CHAPLINSKY VLOG.

Архітектором Юліан працює з 2005 року, з 2011 по 2015 рр. він керував власною архітектурною фірмою CHAPLINSKYY & Associates. У партнерстві зі Штефаном Бенішем працював головним архітектором проекту Центру імені Митрополита Андрея Шептицького, який згодом номінували на архітектурну премію ЄС.

Протягом майже 5 років працював головним архітектором Львова; пів року обіймав посаду заступника міністра Міністерства розвитку громад і територій.

Видавництво: Віхола

Країна, про яку не чути в новинах, де працюють по чотири години на день, їдять гнилу рибу та депресують. А ще там живуть Карлсон і Ґрета Тунберґ. Усе це про Швецію, і звісно, у цих словах не так багато правди.
Історикиня Юлія Юрчук, яка вже понад десять років живе у Швеції, у своїй книжці пояснить, що ж насправді робить шведське життя шведським. Вона розповість про пошуки житла (так, для цього треба стояти в чергах) і шведський дизайн, про фемінізм, татів у декреті й довіру до держави, а ще — про лаґом і про те, чому шведи так люблять комітети.

Чому звичайне «привіт» для шведа — це так складно? Де купити горщики для квітів за дизайном принца? Як святкують Мідсоммар і Нобелівський тиждень і чому різдвяний ранок починається з вівсянки й мультиків про Скруджа? Ми з вами проживемо цілий рік у Швеції, поїмо булочок з корицею, потанцюємо на день сонцестояння, і дізнаємося, яке ж воно — шведське життя на практиці.

Юлія Юрчук — історикиня, перекладає зі шведської на українську. Викладала в університетах Сьодерторн та Умео, а також у Стокгольмському університеті.

У своїх дослідженнях займається історією України та Східної Європи, зокрема питаннями пам’яті про Другу світову війну, радянським періодом, а також історією релігії в Україні.

Видавництво: Віхола

Птахи — несправжні, Австралії — не існує, а число 39 — прокляте. Звучить як недолуга вигадка, в яку ніхто ніколи не повірив би, чи не так? Насправді це конспірологічні теорії, в реальності яких переконані тисячі людей у всьому світі.
У своїй книжці політолог-міжнародник Максим Яковлєв досліджує найрізноманітніші теорії змов та пояснює, як конспірологи бачать світ і за допомогою яких інструментів вони складають свої змовницькі мозаїки.

Масони, євреї та рептилоїди. COVID-19 і Швеція, Данія й норки. Некрокомуністи й мультиплікатори-змовники. Як насправді працює ефект Даннінга‒Крюґера? Чому потонув «Титанік» і до чого тут мандрівники в часі?
Максим розповідає про змови у спорті та на Євробаченні, про загибель принцеси Діани, перемогу Обами на виборах за допомогою маніпуляцій погодою, а також про те, що Римську імперію нібито придумала іспанська Інквізиція, а Україну — масони. За допомогою вправ і низки опитувань ви зможете перевірити, чи схильні самі вірити в подібні змовницькі теорії, та зрозумієте, як сконструювати власну.

Максим Яковлєв досліджує українську та міжнародну політику.
Очолює кафедру міжнародних відносин і керує Школою політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Видавництво: Віхола

Червоне, біле, рожеве, помаранчеве і навіть сіре. Тихе, кріплене чи ігристе. Солодке чи сухе. Старий Світ чи Новий? І це далеко не повний спектр опцій, на які варто зважати, обираючи пляшку вина до вечері. Складно?

Насправді ні. У цьому переконана Анна Євгенія Янченко, сомельє та авторка книжки “Вино без правил. Як пити круте вино і не залежати від думки винних снобів”. Людина, яка знайде вам неймовірне вино за 1000 гривень і дуже добре — за 150 грн, сомельє, яка впевнена — дегустувати та розрізняти аромати й смаки вина можна навчити кожного.

У своїй книжці Анна Євгенія пояснює, як читати етикетку і обирати келихи, що таке декантер і звідки взялися таніни, розвіює міфи стосовно порошкових вин, пояснює, чим відрізняється Шампанське від Проссеко, що таке Петнат і хто зіпсував імідж Ламбруско. Вона описує найвідоміші винні регіони світу та пояснює, як винороби створюють вино і для чого витримувати вино в дубових бочках.

Бонус від авторки: річний квест винними сортами світу — від найвідоміших Мерло та Піно Нуар до таємничих Мараві та Нерелло Маскалезе.

Анна Євгенія Янченко — сомельє, яка продегустувала понад 15 000 вин, засновниця блогу Сомельє в зелених штанях, лекторка міжнародної школи WSET, співавторка курсів Wine Start та «Філософія та вино».

Її винна історія розпочалася в Аргентині. Як в Україні все їли з хлібом, так в Аргентині все запивали вином. Повернувшись додому, Анна Євгенія спершу взялася шукати гідні вина до вечері, а згодом незчулася, як опинилася в Школі сомельє та запустила тематичний блог.

«Завжди варто пити те вино, яке подобається саме вам. Але для того, аби знати точно, яке це вино, варто спробувати якомога більше» — переконана Анна Євгенія.

Червоне, біле, рожеве, помаранчеве і навіть сіре. Тихе, кріплене чи ігристе. Солодке чи сухе. Старий Світ чи Новий? І це далеко не повний спектр опцій, на які варто зважати, обираючи пляшку вина до вечері. Складно?

Насправді ні. У цьому переконана Анна Євгенія Янченко, сомельє та авторка книжки “Вино без правил. Як пити круте вино і не залежати від думки винних снобів”. Людина, яка знайде вам неймовірне вино за 1000 гривень і дуже добре — за 150 грн, сомельє, яка впевнена — дегустувати та розрізняти аромати й смаки вина можна навчити кожного.

У своїй книжці Анна Євгенія пояснює, як читати етикетку і обирати келихи, що таке декантер і звідки взялися таніни, розвіює міфи стосовно порошкових вин, пояснює, чим відрізняється Шампанське від Проссеко, що таке Петнат і хто зіпсував імідж Ламбруско. Вона описує найвідоміші винні регіони світу та пояснює, як винороби створюють вино і для чого витримувати вино в дубових бочках.

Бонус від авторки: річний квест винними сортами світу — від найвідоміших Мерло та Піно Нуар до таємничих Мараві та Нерелло Маскалезе.

Видавництво: Віхола

Місячні — це нормально! Природний процес, у якому немає нічого жахливого, магічного чи надзвичайного. Якщо, звісно, знати про те, що має відбуватися, і як зробити так, аби перша менструація минула без неприємних сюрпризів.

Як зрозуміти, що скоро почнуться місячні, яку білизну обрати й чим користуватися – прокладками, тампонами чи, може, чашами? Як сказати про це мамі та як говорити про менструацію з татом? Навіщо менструація взагалі потрібна і чи справді буде боляче?

У своїй книжці Юлія Ярмоленко зібрала найпоширеніші міфи про місячні, а також реальні історії жінок, які допоможуть краще зрозуміти, що саме відбувається з дівчинкою, коли вона дорослішає. Читати книжку можна самостійно або ж з батьками. Передусім Юлія дає відповіді на ті питання, що цікавитимуть дівчат та їхніх мам і тат, але книжка також може бути цікавою і батькам хлопчиків, адже про місячні варто знати всім.

Юлія Ярмоленко – експертка з сексуальної освіти, психологиня та авторка книжки «Малечі про інтимні речі».